Зразу вибачаюсь перед російськомовними читачами даного сайту за те, що не пишу російською, я її досконало не знаю і знущатися над мовою мені не хочеться. Так от. Я вагітна!!! Але мені тільки 16 років. Я щаслива!!! Але мої батьки в повному нокауті. Я хочу цю дитину, яка уже приємно рухається у мене в животі!!! Але не можу привести батьків до тями - вони думають, що це чергова моя причуда. Я люблю щось видумувати, щоб цікаво було жити, але мене не всі розуміють і батьки в тому числі. Але це зовсім інше. Це серйозніше за все, все, все. Я уже відчуваю материнський інстинкт - я не дозволю вбити мою крихточку!!! Як я можу себе захистити? Адже у мене не має коханого. Був, коли робив дитину, а коли зробив - зник. Але не це важливо, а те, що у мене буде людинка, яка буде постійно біля мене, яку я спочатку буду оберігати, а потім вона мене буде розраджувати. Школу прийдеться кинути, але я потім довчусь. Кажуть, що я розумна і маю схильність до любих наук. Правда зараз розумною мене перестали називати, крім слова "дурепа" і слів "для чого ти портиш своє життя" я не чую. Рідні стали чужими, друзі ворогами, бо вони мене не хочуть розуміти!!! Чому??? Яка різниця коли народжувати - в 16 чи 20. Всього чотири роки. Невже через чотири роки я стану інакшою? Я не хочу мінятися. Я просто хочу бути мамою, щасливою мамою, люблячою мамою, і хай хоч весь світ перевернеться "догори дригом". Не співчувайте мені, а порадійте за нас з малюком, якого я все рівно народжу.